Адміністративний центр Одещини знають як відомий чорноморський курорт та столицю Гумору. Приїжджаючи до неї на відпочинок, туристи не втрачають нагоди відвідати численні визначні місця Одеси, багато з яких вважаються її візитівками.
Символіка цього мальовничого й надзвичайно гостинного міста на півдні України є різноманітною та має цікаве коріння. Вона пов’язана з його архітектурою, скульптурою, культурними цінностями одеситів та неповторною атмосферою місцевого колориту, яка не залишає байдужим жодного допитливого мандрівника і є предметом гордості містян. Детально про культові символи Одеси розповідає подальший текст.
Історія формування офіційних символів Одеси
Цей тривалий і багатогранний еволюційний процес майстерно поєднав у собі традиції прадавніх часів античності з імперським минулим та сучасною епохою української ідентичності.
У різні періоди розвитку місто-перлина біля моря мало неоднакову офіційну атрибутику.
Вперше власний герб воно отримало за часів належності до царської імперії, в 1798 році. Відомо, що зображення цього знаку затвердив Павло І. Воно являло собою щит із золотавим верхом та червоною нижньою частиною. На золотому полі розташовувався двоглавий орел та мальтійський хрест, а на червоному – сріблястий та чотирипалий корабельний якір.
Інакше виглядати стала гербова символіка міста Одеса в часи Незалежної України – з 1999 року вона повернула історичну атрибутику та позбулася імперських ознак. На сучасному гербі вище срібного якоря-кішки красується золота міська корона з зіркою, яка засвідчує статус міста-героя.
А прапор центру Одеської області являє собою полотнище з трьома вертикальними смугами жовтого, білого й червоного кольору, по центру якого зображений герб. Він уособлює енергію сонця та багатство, вірність і духовну чистоту та мужність і відвагу.
Архітектурні символи Одеси
Багато серед них є справжніми шедеврами зодчества, що демонструють дивовижну розкіш та стають об’єктом уваги кожного гостя легендарного причорноморського курорту, не залежно від його віку й соціального статусу.
ТОП найбільш відомих пам’яток архітектури, що подивитися в Одесі можна в її історичному центрі і за його межами, виглядає так.
Одеський Національний Академічний театр опери та балету
Споруду цього театрального закладу вважають однією з найкрасивіших на території Європейського континенту. Така будівля вражає багатством скульптурного й ліпного декору, що демонструє поєднаний з елементами італійського ренесансу стиль віденського бароко. Домінантою оздоблення головного входу є скульптурна група, що зображує Мельпомену. Муза трагедії знаходиться в колісниці, в яку запряжені граційні пантери. А зала для глядачів оперного театру демонструє стиль французького рококо з позолоченим ліпленням, оксамитом й надзвичайно масивною люстрою, що звисає з прикрашеної сюжетними картинами за мотивами п’єс Шекспіра стелі.
Будинок Пасажу
Окраса вулиці Дерибасівської, що має світлопрозору скляну покрівлю й скульптурну галерею на внутрішньому дворику. Ця споруда своїм оригінальним та шикарним виглядом також пояснює, чому Одеса унікальне місто. Побудувалиїї наприкінці позаминулого століття. Помпезний будинок Пасажустав однією з візитівок міста не випадково – він цікавий не лише поєднанням класицизму та бароко, але й своєю функціональністю. Наразі така історично цінна старовинна будівля слугує житловим будинком, готелем та торгівельним центром.
Спасо-Преображенський собор
Головна й найбільша православна святиня Одещини. Відбудова їй повернула первісний вигляд. Знайти цей величний храм, архітектурний стиль якого фахівці визначають як ранній класицизм з елементами італійського бароко, можна на Соборній площі. Одеський Спасо-Преображенський собор є величним архітектурним ансамблем з чотириярусною дзвіницею, а родзинкою його інтер’єру вважається різьблений іконостас, щедро декорований орнаментами й позолотою. Цей реконструйований на початку ХХІ століття кафедральний храм, що символізує (Одеса) відродження й незламність, є визначною пам’яткою історії й архітектури.
Інші архітектурні локації, символічні для міста, – це Морський вокзал, Воронцовський палац та «Будинок з маскаронами» на вулиці Маразліївський.
Морська душа Одеси
Такий крилатий вислів є не просто метафоричним – він уособлює життєвий ритм міста-курорту та його колоритну атмосферу. Вона наповнена особливими звуками, ароматами та настроєм.
Умовно складовими морської душі одеситів та їх малої батьківщини можна назвати маяк і порт, щиру, азартну й трохи авантюрну вдачу, дух свободи морських мандрів та пов’язаних із ними нових ідей.
Гостинна Одеса, цікаві місця якої манять туристів, – це ранні «привози» з рибними рядами й багатолюдні пляжі, які є місцем сили та філософських дискусій. Це і головний фасад міста, що повернутий у бік морського обрію, – легендарні Приморські сходи.
Пізнати морську душу міста, що є загадковою й глибокою, складно, а ось торкнутися неї допомагають екскурсії та ознайомлення з історією й легендами про таку перлину біля моря, її історію та мешканців.
Гумор і колорит — унікальний символ Одеси
Такі особливості міста вважаються його своєрідним культурним брендом. Чимало наших співвітчизників з різних куточків України, відповідаючи на питання, чим відома Одеса, згадають тонкий іронічний гумор її мешканців.
Звучати навіть буденні фрази з вуст одеситів та одеситок по-особливому змушує специфічна інтонація й «одеська мова». На думку краєзнавців, колоритний місцевий говір сформувався тут за часів ХІХ століття через багатонаціональний склад населення в місті. А мешкали тут українці та євреї, французи й італійці.
Самі Одесити розцінюють свій гумор як дієвий інструмент адаптації та засіб попередження конфліктів. Це так звана «філософія виживання», що, безумовно, має сенс.
Одеський гумор знайшов відображення в літературній спадщині, до якої ввійшли твори Ільфа та Петрова і Бабеля, а також у сучасних культурних традиціях міста. Від 1972 року в ньому щорічно проводиться фестиваль «Гуморина».
А завітавши до міського Саду скульптур Літературного музею, можна оглянути скульптурні зображення персонажів одеських анекдотів та їх авторам.
Відомі пам’ятники як символи міста
Існує як мінімум три монументальні пам’ятки Одеси, які є для цього причорноморського курортного міста символічними.
Пам’ятник Дюку де Рішельє
Велетенська гранітна скульптура колишнього та першого градоначальника в римській тозі височіє на Приморському бульварі біля підніжжя Приморських сходів. З’явилася вона два століття тому – в 1828 році, коли в місті жодного іншого пам’ятника не було. Постамент, на якому встановлена така статуя, прикрашають латунні горельєфи. Кожен із них символізує про певну галузь, розвитку якої приділяв увагу Арман Емманюель дю Плессі за часів свого керівництва містом (це торгівля, землеробство й правосуддя). Ця локація здобула славу найкращого місця для селфі.
Пам’ятник графу Воронцову
Мистецький об’єкт, який з’явився в місті в 1863 році та був побудований на громадські кошти. Історія Одеси коротко розповідає про цю монументальну скульптуру, що її автором став німець Фрідріх Бруггер, а матеріалом статуї – бронза. Висота пам’ятника Воронцову складає 3,2 метри. Відомі факти про те, що спроби представників комуністичного режиму таку скульптуру знести виявилися безуспішними – перед тракторною технікою 1937 року вона встояла.
Пам’ятник невідомому матросу
Це меморіал у вигляді 21-метрового обеліску, що є визначним місцем мальовничого парку Шевченка. Нижче нього знаходиться урвище. З цього місця відкривається неймовірно гарний морський краєвид. Виконаний із червоного граніту монумент був встановлений в 1960 році. Він вшановує пам’ять моряків, що звільняли місто від окупантів за часів Другої світової війни. До обеліска веде Алея Слави – місце поховання захисників Одеси.
Загалом у місті налічуються десятки монументальних скульптур та композицій – вони зображують Леоніда Утьосова та Стіва Джобса, Дружину моряка, 12-й стілець з твору Ільфа та Петрова і навіть апельсин. У кожного з цих об’єктів є власна історія.
Культурні символи Одеси
Мандрівникам, які приїздять, щоб подивитися, що цікавого є в Одесі, місцеві гіди обов’язково розповідають про символічність у столиці Гумору білої акації – це один із природних та культурних символів обласного центру Одещини. За часів Дюка Рішельє саджанці цього дерева привозили з-за кордону, з Європи, і сам градоначальник заохочував містян їх саджати.
Інші атрибути одеської культури – це ринок «Привоз» і головна пішохідна вулиця Дерибасівська. Туристичною візитівкою міста стали катакомби, а його фішкою – одеські дворики.
Символічне значення для міста має зображений на його прапорі й гербі якір, а не так давно місцевим туристичним логотипом став якір-серце. А ще негласним символом Одеси є кіт – у ній встановлені десятки скульптур цієї тварини, які підкреслюють любов одеситів до неї.
Сучасні символи Одеси
Мандрівникам, які бажають познайомитися з ними, варто побачити Одеський оперний театр та сфотографуватися біля статуї Дюка. Від Морського вокзалу слід прогулятися нагору Приморськими сходами. Обов’язково завітайте на ринок «Привоз», щоб відчути його колорит, та відвідайте місцеві рибні ресторанчики регіональної кухні.
Огляньте Будинок Пасажу та Спасо-Преображенський храм. І не забудьте зазирнути до кількох старих двориків міста, в яких панує особлива атмосфера. А культовим місцем для прогулянок середмістям є Приморський бульвар.
Висновки
Одеса вважається містом мультикультурним та одним із найпопулярніших осередків туризму в Україні. Відвідати його варто не лише в розпал пляжного сезону – запланувавши відповідний візит на весну чи осінь, ви уникнете натовпу й заощадите кошти.
