Навіть той, кому жодного разу не пощастило відвідати перлину українського Причорномор’я Одесу, чув, що в ній є вулиця Дерибасівська, яку харизматичні та дотепні одесити вважають одним із символів свого рідного міста.
Ця вулиця, популярна й практично завжди жвава та гамірна, яскраво демонструє місцевий архітектурний колорит, передає вдачу та унікальну атмосферу столиці гумору. Крім того, вона має дивовижне минуле, про яке так натхненно та захоплююче люблять розповідати закохані у свою малу батьківщину одеські екскурсоводи.
Дерибасівська: історія та зміни назви
До 1804 року відповідна вулиця мала назву Садова. У картографічних джерелах 1811 року вона згадується як Гімназична, бо саме на ній була розташована єдина на той час комерційна гімназія Одеси.
Згодом цей навчальний заклад перейменували на Рішельєвський ліцей.
А свою теперішню назву Дерибасівська вулиця отримала в 1812 році. Так названа вона була на честь державного діяча іспанського походження, адмірала та першого міського градоначальника Хосе де Рібаса. Відомо, що маєток відповідного можновладця, який вважається засновником Одеси, знаходився на території цієї вулиці.
Згодом у даному будинку став мешкати рідний брат глави міста, Фелікс де Рібас.
За часів радянської влади Дерибасівська змінювала свою назву кілька разів. Уперше, в 1920 році її вона була перейменована на вулицю Лассаля, активіста з Німеччини.
Пізніше, після смерті відомого пілота Валерія Чкалова, в 1939 році її нарекли вулицею Чкалова.
Коли місто в 1941 році в результаті тимчасової окупації відійшло до території Румунського королівства, історична назва його головній вулиці була повернута.
Чому її більше не змінили в черговий раз представники комуністичного режиму, коли звільнили Одесу від нацистів, лишається загадкою. Так чи інакше, але відтоді й досі центральна одеська вулиця носить ім’я фундатора міста.
Пам’ятки й цікаві локації
Вулиця Дерибасівська в Одесі вважається культовою – це улюблене місце дозвілля одеситів і заїжджих мандрівників. Прогулюючись по ній, можна оглянути чимало привабливих для туристів пам’ятників, будівель старовинної архітектури та інших визначних місць.
Міський сад Одеси
Цей затишний зелений масив прилягає до знаменитої вулиці. Він у Одесі є найстарішим – заклали даний сад більш ніж два століття тому, незабаром після заснування міста.
Відомо, що 1806 року Феліксом де Рібасом була виділена під міський сад, що невдовзі став улюбленою зоною відпочинку містян, окрема земельна ділянка.
Реставрувати відповідний куточок взялися аж через 200 років після його створення. У результаті цих робіт, проведених в 2006 році, міський одеський сад облагородили та оновили – в ньому установили криту сцену та два оригінальні фонтани – «співучий» і «ароматичний».
Пам’ятник Хосе де Рібасу
Скульптура, що зображує засновника Одеси, височіє на самому початку вулиці, названої його ім’ям.
Своєю появою цей невеликий монумент завдячує українському скульптору та художнику Олександру Князику.
Оскільки засновника міста митець зобразив із лопатою та картою, він викликає асоціації з персонажем пригодницького роману Роберта Луїса Стівенсона «Острів скарбів». Багато гостей причорноморського курорту і навіть деякі одесити саме в такому контексті і сприймають цю скульптуру.
Погруддя Людовіка Заменгофа
Скульптура, встановлена на кам’яний постамент у дворику за адресою Дерибасівська, 3, демонструє зображення історичної особистості, творця штучної мови есперанто.
Людовік Заменгоф був поліглотом та лікарем із Польщі. Пам’ятник йому в Одесі роботи скульптора Миколи Блажкова на території України є єдиним. З’явився він у дворі цього митця в 1959 році.
Щоб відвести підозру спецслужб, Блажков пояснив працівникам органів, що він зобразив погруддя свого батька і хоче встановити його на кришці старого колодязя, щоб запобігти нещасним випадкам. Дозвіл він отримав.
А 1995 року скульптуру облагородили – довкола неї звели невисоку металеву огорожу та облаштували клумбу.
«Лев та левиця»
Побачити таку мідну скульптуру, що зображує лев’ячу родину, можна також під час прогулянки Дерибасівською – знаходиться вона на вході в міський сад.
Вік цього витвору мистецтва досить поважний – виготовлений він у 1854 році і колись був екземпляром приватної колекції одного з місцевих магнатів. Автор проекту – француз Огюст Каен. Спочатку місцем знаходження даного пам’ятника був Французький бульвар. Згодом його перенесли до міського саду. Перша та єдина реставрація скульптури, що дозволила привести її до належного стану, відбулася в 2006 році.
«Лев та левиця» – композиція сюжетна: цар звірів на ній зображений зі здобиччю, а його самиця захищає своїх левенят.
«Дванадцятий стілець»
Робота з бронзи українського скульптора Михайла Реви, присвячена легендарному роману Ільфа та Петрова «12 стільців». Стілець знаходиться на невисокому гранітному постаменті. На цьому п’єдесталі можна побачити табличку з написом «Громадяни Одеси – Ільфу і Петрову».
Виготовлений цей оригінальний пам’ятник, на якому можна посидіти, чверть століття тому, 1999 року.
Факти для допитливих
Саме з Дерибасівської традиційно починаються майже всі оглядові екскурсії Одесою. Цю вулицю можна побачити в багатьох комедіях Леоніда Гайдая та в кінострічці «Приморський бульвар» Олександра Полиннікова.
Більшість її будівель споруджені у ХІХ сторіччі. Архітектором декількох споруд є видатний італійський зодчий Г.Торічеллі.
Гранітна вулканічна бруківка, якою викладене відповідне вуличне покриття, була привезена до міста з Неаполя на спеціальне замовлення де Рібаса. Таке покриття можна по праву назвати еталоном міцності, тому що воно відмінно збереглося до наших днів.
Дерибасівська є прогулянковою, пішохідною зоною – автомобілям по ній їздити не можна. На вулиці знаходиться безліч крамничок, кафетеріїв та ресторанчиків. Туристам тут часто настирливо пропонують свої послуги одеські художники, фотографи, візники та гіди.
Вона стала традиційним місцем проведення масових святкових, розважальних та музичних заходів, зокрема Дня міста та Гуморини.
Одесити називають Дерибасівську, протяжність якої менше 1 кілометра, серцем своєї малої батьківщини.
Найкрасивішою спорудою на цій вулиці вважається так заний «Будинок із обличчями», зведений у 1905 році в архітектурному стилі модерн. Його ошатний ліпний декор виглядає настільки реалістично, що породив міф про людей, замурованих у стіни.
На пам’ятнику зріст засновника Одеси справжній – звідси висновок, що Хосе де Рібас був дуже низькорослим.
Знаходиться ця легендарна вулиця в центрі міста, в Приморському районі.
Більше про цікаві місця Одеси читайте в рубриці туризм на нашому порталі.
