В оточенні вулиць Маразліївської, Успенської та Лідерсовського бульвару розташувався головний Одеський парк, що наразі є однією з улюблених зон відпочинку місцевих мешканців та туристів.
Цей заклад, що вже багато років дарує численним відвідувачам естетичну насолоду, існує майже два століття й має цікаве минуле. Коли та як виник Центральний парк імені Тараса Шевченка (Одеса), якою була його доля в різні часи та як виглядає й живе ця локація в наші дні, розповідається далі.
Центральний парк Шевченка: історія
У парковій зоні можна побачити порохову вежу та фортечну аркаду – ці будівлі-укріплення, які були зведені ще 1895 року й практично є ровесниками даного причорноморського міста, стали свідками заснування парку.
Колись комплекс такої цитаделі доповнювала башта спостереження та маяк. Після двох десятиліть існування потреби в цьому укріпленні, зважаючи на зміну політичних обставин, пов’язаних із черговою російсько-турецькою війною, вже не було.
Тому з 1811 року фортечні споруди стали використовуватися як зона карантину. Згідно закону, в них мали перебувати впродовж як мінімум 40 днів всі пасажири кораблів, що прибували в одеський порт із зарубіжних країн із несприятливими епідеміологічними умовами.
На той час дане місце, що включало двори карантинні та товарні, цвинтар карантинний, чумний та в’язницю, було не в найкращому вигляді.
Ідея облагородити відповідну ділянку, створивши на ній парк, виникла в 1840 році. Проект цього закладу, який мав називатися «Фортечним парком», створив архітектор Франц Боффо.
Проте тоді виконані роботи обмежилися висаджуванням дерев. За саджанцями ніхто не доглядав. Місцевість заросла бур’янами і стала занедбаною.
Недалеко від цієї ділянки знаходилися дачні маєтки впливових одеситів – Ількевича, Аркудінського та Джевецького, а центральною собою в даному регіоні був славнозвісний Ланжерон.
Ймовірно, ці можновладці мали відношення до візиту в 1875 році до Одеси імператора Олександра ІІ. Монарх не лише дав дозвіл міському голові Григорію Маразлі представити проект нового парку, але й схвалив цей план. Імператором особисто було посаджене перше дерево. Це був дуб.
Згодом на місці цього дуба спорудили монументальну Олександрівську колону, яка височіє й понині. Логічно, що новий парк, офіційного датою відкриття якого вважається 7 вересня 1875 року, назвали Олександрівським.
Парк у ХІХ-ХХ століттях: розвиток та трагедії
Деякі містяни-старожили іронічно називають Одеський центральний парк Шевченка суцільним цвинтарем.
Перші поховання на його території почалися ще за часів карантину. У 1812 році в Одесу прийшла епідемія чуми, і тисячі загиблих від цієї страшної смертоносної хвороби поховали там же.
Переживши таке лихо, парковий заклад розширювався та розвивався. Його відвідували багато видатних літераторів – серед них варто назвати Гоголя, Достоєвського, Ахматову, Пушкіна, Чехова.
Поруч із парком збудували стадіон «Чорноморець», неподалік якого розташовувалося невелике летовище. На цьому аеродромі випробовував нові моделі літаків Сергій Уточкін – один із перших вітчизняних авіаторів.
У 1896 році землі, на яких розташовується Центральний парк Одеси, перешли у власність міста. Ще за кілька років стіни кладовища демонтували, і паркова територія стала відкритою, загальнодоступною.
З 1910 року від Ланжерону, через головну алею Олександрівського парку та до Грецької площі став курсувати трамвай. У 1936 році тут спорудили Центральний міський стадіон.
У 30-х роках минулого століття міська влада стала приділяти облагородженню даної зеленої зони особливу увагу. Її територія тоді була огороджена та розбита на кілька зон.
У театральній зоні парку збудували літній «Зелений театр», у навчально-науковій – бібліотеку з читальними залами та приміщеннями для ігор у шишки й шахи, у фізкультурній – пляж, причал, велодром та різноманітні спортивні майданчики. Того ж часу центральний парк Одеси доповнився дитячим ігровим куточком та атракціонами.
Вхід до парку зробили платним.
Роки Другої світової війни стали для даного закладу тяжким випробуванням. Паркова територія, що слугувала оборонним плацдармом, була скрізь розритою та поритою. У часи фашистської окупації в парку таємно ховали місцевих кримінальних елементів. Неподалік Алеї слави було поховано близько 80 героїв – учасників оборони та звільнення Одеси.
Відновлювати парк розпочали відразу після вигнання з міста нацистів: землю розрівнювали, територію озеленяли, саджали нові дерева та кущі.
У 1954 році заклад отримав нову назву – його перейменували на Одеський Центральний парк культури та відпочинку імені Тараса Григоровича Шевченка.
Зелений театр цього парку був місцем виступів багатьох відомих артистів – у ньому відбувалися концерти Леоніда Утьосова, Аркадія Райкіна, комедійного дуету «Штепсель та Тарапунька», Едіти П’єхи та інших знаменитостей радянської епохи.
Що цікавого в парку Шевченка сьогодні?
На парковій території зараз можна побачити кілька монументальних споруд.
Серед них варто назвати пам’ятник Кобзарю дев’ятиметрової висоти. Традиційно, в день народження Шевченка, одесити покладають до підніжжя скульптури поета квіти.
Інші відомі монументи парку – пам’ятник Невідомому матросу, піднятий на п’єдестал із вічним вогнем, та Невідомому солдату, монументальна композиція «Загиблим морякам та судам Чорноморського пароплавства» та пам’ятник воїнам-афганцям.
Уздовж парку прокладені заасфальтовані тротуари, що ведуть до набережної, знаменитого пляжу Ланжерон та до дельфінарію «Немо».
Символом цього закладу стала Олександрівська тріумфальна колона, зведена за проектом архітектора Миколи Баринова в 1891 році на рештках Андріївського бастіону. У 2012 році була проведена реконструкція цієї пам’ятки – фінансували її відновлення місцеві меценати та одесити.
Поруч із парком проходить Траса здоров’я, яка прямує до Аркадії – найвідомішого, культового туристичного району міста.
Нині парк мені Шевченка в Одесі є популярним місцем відпочинку та розваг. У ньому чимало сучасних атракціонів для дітей різного віку та дорослих.
Тут можна отримати дозу адреналіну, катаючись на американських гірках, отримати справжній драйв від катання на колесі огляду «Південна Пальміра», атракціонах «Стріла» й «Торнадо» та полоскотати собі нерви, відвідавши «Кімнату страху».
Для малюків у парку є каруселі з лебедями та літачками, а також будиночок, що стоїть догори дригом.
У ігровій дитячій зоні встановлені надувні батути, лабіринти та інші цікаві локації для маленьких гостей.
Також тут можна відвідати контактний, так званий «Зворушливий зоопарк». На території закладу відпочинку працює пункт прокату велосипедів, самокатів та гіроскутерів.
У парку є декілька затишних кав’ярень та ресторацій із різноманітною кухнею та крамничок, що продають сувеніри. Для автомобілів передбачений паркінг.
Відвідувати центральний парк Одеси імені Шевченка дозволяється разом із домашніми улюбленцями – чимало одеситів залюбки користуються цією можливістю.
Актуальна інформація для туриста
Місце розташування даного популярного відпочинкового закладу, що відкритий для відвідувачів цілодобово, – Приморський район, історична частина Одеси. Його адреса – вулиця Маразліївська.
Дістатися сюди громадським транспортом можна тролейбусом № 2, трамваями № 3, № 5 та № 28 (до зупинки «Парк Шевченка») або міським автобусом № 203 до зупинки «Алея слави».
Шлях центрального одеського парку від залізничного вокзалу пішки неспішним кроком займе близько 20 хвилин.
Будучи в Одесі, відвідати цей зелений куточок курортного міста варто обов’язково – це можливість оцінити красу мальовничих краєвидів паркової зони, зробити чудові світлини на фоні її пам’яток та найкрасивіших місць і просто гарно відпочити.
Більше про цікаві місця Одеси читайте в рубриці туризм на нашому порталі.
